Форум жіночих історій 2023: прийняття рішень

— вітаю вас на ФОРУМІ ЖІНОЧИХ ІСТОРІЙ. Це вже четвертий рік поспіль ми проводимо цей захід. Його історія почалась з ідеї під час співпраці з поліцейськими в одному з проєктів. Коли впроваджувались патрулі з реагування на випадки домашнього насильства, ми вирішили провести ФОРУМ, щоб привернути увагу до цієї новини, це мав бути одноразовий захід. Але ми побачили, що захід потрібний, має багато відгуків і зрозуміли, що його варто повторювати.

Кожного року ми обираємо тему для форуму. Я думала, як цей рік охарактеризувати, і, мені здається, що він проривний, власне, для гендерної рівності. Чому? Офіційно це не був рік гендерної рівності, але, якщо подивитись на події, які відбувались в Україні, то цей рік був багатим на увагу до питань рівності. Цьому сприяла і ратифікація Стамбульської конвенції, яку ще потрібно імплементувати (вона має покращити ситуацію тих жінок, які страждають від домашнього насильства), а також інші здобутки на шляху євроінтеграції. Європарламент рекомендував розпочати перемовини про вступ України в ЄС і вже буквально позавчора Європейська Рада схвалила відкриття перемовин про вступ України до ЄС. Тому другий блок форуму буде присвячений цій темі. А в першому блоці будемо говорити про феміністичні принципи в прийнятті рішень.

Христина розповіла, що першою українською феміністкою була Наталія Кобринська. Вона заснувала «Товариство руських жінок» 8 грудня 1884 року у Станіславові. Ось кілька цитат Наталії Кобринської:

«Заявимо мужчинам, що ми можемо жити з ними спільною думкою для спільної ідеї, а не вважаємо себе лиш за вічних кандидаток на їх серце»

«Шумні фрази і пусті деклямації о достоїнстві жінки й родини не поможуть нещасним та не відвернуть нужди, а часом і ганьби!»

Анастасія каже, що феміністичний підхід:

– цінує процес так само, як і результати;

– заохочує процеси рефлексії, розширення можливостей, спільного творення та участі команди;

– враховує потреби та голоси різних груп;

– ставить у центр турботу про тих, хто надає свої знання і досвід

Я за те, щоб не звучала така фраза «для села зійде» або «а, ну вона ж села». В нашому бізнесі щоб ми не робили, чи то магазин чи пекарню — завжди дбали про естетику. А ще про екологічність: повністю позбулися газу, використовуємо сонячні панелі та сортуємо сміття. До села в нас дуже «таке» відношення. А Гуцульщина взагалі дуже специфічна, в плані естетики та в плані відношення до жінок. Жінки не дозволяють собі думати, що вони можуть бути в бізнесі, щось здобути

Минулого року ми нарешті ратифікували Стамбульську конвенцію. Це був досить великий шлях (10 років до ратифікації). І тільки після нас ратифікував цю конвенцію Європейський Союз. Це також є доказом того, що ми йдемо на рівні з розвитком політик і подій (які відбуваються в ЄС).

Коли ми говоримо про ЄС і гендерну рівність, яка розвивається в Україні, звісно, основні елементи це — протидія домашньому насильству, забезпечення гідної плати, розвиток жіночого лідерства та забезпечення представлення жінок в усіх органах прийняття рішень на місцевому і національному рівні. Україна для себе визначила (і це прийнято на рівні Кабінету Міністрів), що гендерна рівність та інклюзія є наскрізним елементом розвитку взагалі всіх політик в державі

В 2020 вперше було запроваджено квоти на депутатство з урахуванням гендерної рівності (не менше 40% однієї статі має бути в списку політичної партії)

І якщо цього не було враховано — то політичні партії не реєстрували. І тому більшість жінок зараз прийшли в депутати різних рівнів. Але були такі прецеденти, коли жінки проходили по списку, а їх заставляли писати заяви на відмову від цього депутатства