Тенденції і прогнози в музичній індустрії

Чи скучили ви за гучними концертами? А може ваші улюблені музиканти стали ще ближчими через спілкування в онлайн форматі?

Про тенденції в музичній індустрії та про те, як нинішня ситуація змінює “правила гри”,  розповіла наша культурна менеджерка Наталя Наливко.

Головний прогноз, до якого приходять провідні міжнародні експерти – концертна індустрія почне відновлюватися не раніше 2022 року. Для нас, користувачів, це означає відсутність музичних фестивалів і великих концертів, як мінімум до літа наступного року. Тому, як би ми не хотіли зануритись в драйвову атмосферу масштабних музичних подій, доведеться зачекати.

В той же час у світовій музичній індустрії активно розвиваються нові бізнес-моделі – суперові онлайн-шоу, коли за 25 євро можна долучитись до сімейного перегляду виступу улюбленого артиста.

Наприклад, трансляції концертів, які організовує британська компанія Driift Live, відбуваються одночасно в 150 країнах. Особливістю їх є фокус на глядачеві, який знаходиться перед монітором, використання найсучасніших технологій, коли режисери не обмежені можливостями концертного залу і наявністю слухачів, цікаві локації, сміливі технічні та дизайнерські рішення.

Взагалі ситуація в музичній індустрії схожа в усьому світі, але, безумовно, є локальні відмінності.


Серед загального можна виділити:

  • глибока криза торкнулася більшості музикантів та представників професій, дотичних до виконання та створення музики. За попередніми даними, навіть в розвинутих країнах частка малих і середніх компаній, які не виживуть, сягне 50%;
  • нестача фінансів – державної цільової допомоги музикантам (у нас її зовсім немає, окрім діючої програми УКФ), незначні доходи від діджитал-платформ; відсутність статистичних даних про ємкість музичного ринку; презентаційних інституцій; знань, а в деяких країнах і законодавства з авторського права та реальних виплат роялті. Тут ми дуже близькі до Мексики та країн африканського континенту. Натомість у Франції та Німеччині працюють програми підтримки музичних клубів (де зараз проходять експозиції), здійснюються урядові та регіональні виплати, державні гранти для інновацій та Music Production (Bologna, Італія);
  • про знецінення професії музиканта говорять як в Угорщині, так і в Сенегалі (“not proper job”), а також про відсутність діджитал-культури, коли користувачі не вважають потрібним робити грошові внески за онлайн-концерти.

На жаль, в нашій повсякденній культурі це теж широко розповсюджено.


В той же час в світі значно зростає кількість людей, які готові платити за музику, кількість платформ/сервісів, які забезпечують стрімінг, проводяться дослідження музичних ринків, переосмислюється роль культури на суспільному та державному рівнях, оцінюються шалені втрати економік країн від простоїв концертної індустрії, створюються горизонтальні та вертикальні колаборації, асоціації, відбувається безліч музичних конференцій, нетворкінг між експертами різних країн, глобалізація і демократизація live-музики.

Взагалі це час нових форматів і нових рішень (бізнес-моделі в лайв-індустрії, вертикальні концерти в Україні і в дворику нашого простору)), zoom-вечірки, вибух TikTok в Китаї та ін.), а також це шанс для локальних музикантів заявити про себе.

 

 

Що саме радять експерти музичної індустрії для виконавців?

  • спілкуватися зі своєю аудиторією весь час, використовувати документальний контекст (власні історії, онлайн-зустрічі – слухати і розмовляти, зараз “час бути відкритими”). Ви звернули увагу, як з початком карантину музиканти світового рівня робили стріми зі своїх домівок? А у Швеції відбулись концерти відомих виконавців, які вийшли на вулиці і грали в парках для аудиторії в 50 слухачів. Загалом іноземні артисти демонструють більшу відкритість і активність.
  • розуміти свою унікальність, свою аудиторію (“вік таргетингу”)
  • розбиратися в нових digital форматах і пропозиціях
  • використовувати нові можливості, лайв – виконання, робити щось нове, змінювати ролі (наприклад, спробувати себе в музичному менеджменті або подати заявку на УКФ))
  • приділити увагу інтелектуальній власності
  • не планувати на довгий період, робити маленькі кроки, бути реалістичними і гнучкими
  • шукати аудиторію в інших країнах
  • виділити час для  відпочинку і  рефлексії.

Для музичних асоціацій:

  • створювати колаборації
  • формувати чіткі вимоги до уряду
  • лобіювати пропозиції в ЄС

Зараз складно уявити, якою буде музична індустрія після відкриття кордонів. Кажуть, що онлайн-формат залишиться назавжди. Впевнена, що і музика також.

За результатами дослідження, яке було представлене на Міжнародному форумі культурної дипломатії у Києві, відчуття спільноти надають: культура (31%, і це найбільший показник), історія, цінності, географія та економіка.


За матеріалами міжнародних конференцій і форумів WOMEX, Music Cities Community, Mastering the Music Business, Selector Pro, Міжнародний форум культурної дипломатії та інших.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору